Ntkt,fxtyyz

  • 23 дек. 2010 г.
  • 1897 Слова
Реферат

На тему

«Телебачення»
учениці 11-Б класа

Спасіченко Татяны

Думка про бачення на відстані виникла в людства ще в далекій давнині. Прикладом тому можуть служити киплячі чани жерців і магів, кришталеві кулі чаклунів і провісників, чарівна тарілка з яблуком, яке оберталося, і багато інших казково-міфічних винаходів. Згадування про передачі зображення і звуку на відстані можназустріти в легендах, міфах, переказах і казках у всіляких народів світу. Однак, своє втілення в реальність подібні уявлення одержали лише тільки через безліч років, коли рівень науково-технічного прогресу досяг необхідно високого рівня.

Поява телебачення нерозривно і прямо зв'язано з винаходом радіо і кінематографа.

Олександр Степанович Попов, скромний викладач фізики, поставив на службу людствуелектромагнітні коливання, відкриті Г.Герцом і 7 травня 1895 року явив світу свій винахід – радіо.

Апарати Попова були здатні до передачі знаків телеграфної абетки Морзе, але у формі більш-менш тривалих звукових сигналів, а не у формі коротких і довгих рисок (крапок і тире) на паперовій стрічці. Сутність винаходу зовсім точно відбивало його назву — «радіотелеграф». Передати по радіо, власне, щозвучить слово вдалося лише в 19 році XX століття.

Винахід кінематографа зв'язують з іменами Огюста і Луї Люм’єр. Сини французького фабриканта, який займався виробництвом фотоприладів, винайшли в 1895 році апарат, який поклав початок розвитку синематографу і кіноіндустрії, зіграв основну роль у появі телебачення.

Радіо і кіно породили сучасне телебачення — спосіб перетворювати радіосигнали, нечутні іневидимі, у звуки і зображення, які рухаються.

Заслуга введення в побут самого терміну «телебачення» належить штабс-капітану російської армії К.Д. Перському. Він першим вжив цей термін у своїй доповіді «Сучасний стан питання про електробачення на відстані (телевізування)», зробленому в Парижі на Всесвітньому конгресі електротехніків у 1900 році.

Ідеї створення електричної системи для передачірухливого зображення на відстань висловлювалися ще в 70-і роки XIX століття. Ґрунтувалися ці ідеї на чисто теоретичних засновках (можливості фізичних експериментів були в ту пору незначні). Але тільки в середині 20-х років двадцятого сторіччя промислово-технічна база розвилася настільки, що виникла можливість практичної реалізації теоретичних принципів телебачення, висунутих за піввіку до того.Ідеям і експериментам по передачі на відстань рухливого зображення передували ідеї й експерименти по передачі зображення нерухомого.

Виходячи з принципу «факсимільної телеграми», висунутого шотландцем А. Бейном у 1842 році, який працював у Росії, італієць Д. Козеллі винайшов (у 1862 році) «хімічний телеграф», за допомогою якого можна було передавати по проводах зображення — малюнок або текст.Телеграф цей був випробуваний на лінії зв'язку Петербург — Москва, але не одержав визнання. Щоб передати зображення по «пантотелеграфу Козеллі», малюнок або текст потрібно було витравити на мідній пластинці, потім у приймаючому пункті аналогічну пластинку піддати настільки ж тривалій хімічній обробці. Коротше кажучи, винахід Козеллі виявилося практично безглуздим, тому що між Москвою іПетербургом уже функціонувала залізниця і потяг міг доставити зображення майже за той же час, що для цього було потрібно при використанні «хімічного телеграфу».

У 1880 році росіянин учений Порфирій Іванович Бахметьєв (широко відомий як фізик і біолог) запропонував теоретично цілком можливу телевізійну систему, названу ним «телефотографом». Заслуга Бахметьєва перед наукою полягає в тому, що він хоча і не побудувавапарат, але висунув перший з основних принципів телебачення — розкладання зображення на окремі елементи для послідовної їх передачі на відстань. (Незалежно від Бахметьева ідею про розкладання зображення на елементи висловив португалець Адріанові ді Пайва.) Німець Пауль Ніпків запропонував здійснити розкладання (розгорнення) зображення за допомогою обертового диска, що має...
tracking img