Етика и естетика

  • 28 июля 2011 г.
  • 8227 Слова
Література
1. Абрамович Г.Л. Введение в литературоведение. — М., 1975.
2. Аверинцев С.С., Андреев М.Л., Гаспаров М.Л, Михайлов A.B. Категории поэтики в смене литературных эпох // Историческая поэтика. Литературные эпохи и типы художественного сознания. — М., 1994.
3. Антонич Б.-І. Національне мистецтво (Спроба ідеалістичної системи мистецтва) // Вступ до літературознавства: Хрестоматія /Упоряд. Н.І. Бернадська — К., 1995.
4. Верков П.Н. Проблемы исторического развития литературы: Статьи.
— Л., 1981.
5. Бехер И. В защиту поэзии. — М., 1959.
6. БорееЮ.Б. Художественный процесс (проблемы теории и методологии) // Методология анализа литературного процесса. — М., 1989.
7. Бушмин А. Преемственность в развитии литературы. — Л.. 1975.
8. Ввведение в литературоведение / Под ред. Г.Н.Поспелова. — М., 1983.
9. Верли М. Общее литературоведение. — М., 1957.
10. Волинський П.К. Основи теорії літератури. К., 1967.
11. Вступ до літературознавства: Хрестоматія / Упоряд. Н.І. Бернадська. — К., 1995.
12. Выходцев П.С. Новаторство. Традиции. Мастерство. — Л., 1973.
13. Гачев Г.Д. Развитие образного сознания в литературе // Теория литературы. Основные проблемы в историческом освещении. — М., 1962.14. Геловенченко Ф.М. Введение в литературоведение. — М., 1964.
15. Гречанюк Ю.А., Нямцу А.Є. Проблеми історизму і традиції в літературі ХЇХ—XX ст. — Чернівці, 1997.
16. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / Керівник проекту А. Волков. —Чернівці, 2001.
17. Літературознавча енциклопедія: У 2т. / Автор-укладач Ю.І. Ковалів. — К., 2007.
18. Мясников А. Прогрессивные традиции ихудожественные открытия // Эстетика сегодня. Актуальные проблемы. — М., 1968.
19. Нямцу А. Є., Антофійчук В.І. Проблеми традиції та новаторства у світовій літературі. — Чернівці, 1998.
20. Нямцу А. Е. Поэтика традиционных сюжетов. — Черновцы, 1999.
21. Нямцу А. Е. Идеи и образы нового завета в мировой литературе. — Черновцы, 1999.
22. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. —К 1998.
23. Трофимов П. С. Основные закономерности исторического развития искусства. — M., 1970.

1. Естетична діяльність і сфери її проявів в сучасному суспільстві
Розглянуті раніше особливості естетичного відношення людини до дійсності проявляються в трьох основних формах людської діяльності: в матеріально-практичній діяльності, в духовній (або
інтелектуальній) діяльності та вдуховно-практичній діяльності. Оскільки естетичне (принаймні, в його людському прояві) базується на свідомості, то перш за все увагу дослідників і всіх, кого задаровує явище краси, викликає явище естетичної свідомості. Джерелом естетичного відношення постають глибини людського духу, людські враження, людська здатність сприймати дійсність на ситуативно, а цілісно та дещо відсторонено. Якщо людина опиняється в ситуації, щовимагає від неї активних дій практичного плану, їй, як правило, не до естетики. Отже, естетична свідомість – це свідомість споглядальна, але водночас чуттєво-емоційна. Це значить, що в естетичній свідомості важливу роль відіграють: естетичні ідеї, естетичні сприйняття, естетичні почуття та емоції. Загальним знаменником для єдності елементів естетичної свідомості потає естетичне переживання, яке єунікальною здатністю людини до ототожнення (хоча б на певну мить!) із своїм предметом. Внаслідок такого характеру естетичного переживання людина наділяє будь-які явища і предмети своїми власними рисами; наприклад, в естетичному сприйнятті дерева постають замріяними, вечір – журливим, джерельце – веселим та ін. Отже, перша форма прояву естетичного – це духовна (інтелектуальна) діяльність.
Але духовні естетичніпереживання та споглядання знаходять свій зміст в певних реальних явищах та предметах, які в сфері естетичного сприйняття набувають незвичних рис: естетичне сприйняття відкриває в речах особливі форми, що постають в окресленнях гармонії, величності, повноти та ін. Коли ми, наприклад, дивимося на дерево практичним поглядом, ми можемо побачити в ньому ті...
tracking img